Офіційний сайт Любарської ЗОШ І-ІІІ ст №2
Харьков Борис МихайловичХарьков Борис Михайлович - учитель Любарської середньої школи (Любарська ЗОШ I-III ст. №2 ), керівник самодіяльної академічної хорової капели Любарського РБК. Народився в 1928 році. Родина жила в с. Веселка. Батько був репресований в 1937 році. Пізніше переселилися в с. Іванківці. З жовтня 1947 року Борис Михайлович почав працювати в Любарському районному Будинку культури ( старе приміщення нинішнього технічного ліцею)художнім керівником. В цьому ж році створив хоровий колектив. Після служби в армії повернувся в Любар і 35 років працював художнім керівником у районному Будинку культури і вчителем співів Новолюбарської середньої школи ( Любарська середня школа, Любарська ЗОШ I-III ст. №2). Надзвичайно талановитий музикант-самоучка Харьков Борис Михайлович музичну освіту здобув лише в 60-х роках. Він наділений високими організаторськими здібностями. Хоровий колектив учителів Любара під керівництвом Бориса Михайловича представляв Житомирську область на республіканському огляді художньої самодіяльності освітянських колективів. Виступали в Жовтневому палаці. Членом журі був депутат Верховної Ради УРСР від Житомирської області письменник М. Т. Рильський. Учасниця хору Сивопляс –Петраш Неля Костянтинівна ( учитель і завуч нашої школи) вручала йому букет квітів. Учнівський хор школи неодноразово ставав переможцем районних оглядів – конкурсів учнівської художньої самодіяльності. У 1960 році Харьков Борис Михайлович рішенням обласного управління освіти був занесений на Дошку пошани. Харьков Б. М. – неординарна особистість. Саме він здійснив постановку опери ,,Запорожець за Дунаєм ". Захоплювались глядачі і постановкою пєси ,,Наталка Полтавка”. Великий любитель гри в шахи, він в 1953 році став чемпіоном району і здобув звання кандидат в майстри спорту. Але його дітищем був хор. Особливо пам’ятним став 1970 рік. Саме в цьому році хоровому колективу Любарського РБК було присвоєно звання самодіяльної академічної хорової капели. Вона стала лауреатом республіканського фестивалю народної творчості і нагороджена Золотою медаллю. У 1972 році художній керівник капели Харьков Б. М. був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. В репертуарі капели були пісні радянських композиторів, а також пісні Бориса Михайловича Харькова на вірші місцевого поета Василя Яремчука: ,, Мій Любарський краю”, ,, Над Случ – рікою”. Але в силу різних обставин капела розпалася. І лише в 1976 році, з ініціативи 1-го секретаря Любарського райкому партії Малиновського А. С., її було відновлено. Наймолодшим учасником цього складу капели був Вигнич В. І. (тоді лаборант Любарської середньої школи, тепер директор Любарської ЗОШ I-III ст. №2 ). У 1976 році знову під керівництвом Харькова Б. М. капела з успіхом підтвердила звання народної. ( Захист відбувався в приміщенні старого обласного драматичного театру в м. Житомирі ). Своє 60-річчя Харьков Борис Михайлович зустрів викладачем музики по класу баяна. Був художнім керівником хору ветеранів Великої Вітчизняної війни. В останню дорогу справжнього Учителя жителі райцентру і вдячні аматори сцени провели Харькова Бориса Михайловича в 1993 році. Матеріали про світлу пам'ять Великого Музиканта і Учителя Харькова Бориса Михайловича підготувала Болух Віра Василівна - учителька української мови і літератури Любарської ЗОШ I-III ст. №2. 2014 рік
|
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
